Марія
Придбала квиточки через Інфобус 4.09.2024 аж на 7.09.2024. Обрала саме цього перевізника, оскільки вказаний маршрут не передбачав заїзд в інші міста Словаччини, а відразу після Вєшнєго Нємєцкого прямував до Братислави. При покупці було вказано, що місця надає водій. Тепер УВАГА! В Ужгороді при посадці не залишилось вільних місць і водій запропонував нам з сином сісти на сходах в проході до прикордонного пункту, а там знайде вже місця. ОКей, приїхали ми у вказане місце. Водій розпитав інших перевізників, чи не мають вони двох вільних місць, врешті він знайшов місця в іншому автобусі, що стояв в черзі позаду (рахуйте +1 година в дорозі до черги на кордоні). На моє питання за яким принципом він відсажує нас в автобус позаду нічого зрозумілого у відповідь не почула. Тоді я запитала як може бути, що пасажирам, що купили квитки 4.09 місць не вистачило, а тим хто придбав квитки 7.09 місця знайшлись? Водій відповів, що компанія випадково продала більше квитків ніж посадочних місць. Тоді я запропонувала відсадити в інший автобус тих пасажирів,що придбали квитки останніми, адже це помилка компанії. Водії запевнили, що в роздруківці з кількістю пасажирів не вказаний час, коли були придбані квитки. Отже довелось дзвонити за телефонами вказаними у квитках. Дівчина розпитала про обставини ситуації але вирішувати її відмовилась, і натякнула, що водії за кеш продають квитки пасажирам безпосередньо при посадці, і що компанія сприймає це як норму. Тобто вона фактично відмовилась підтвердити моє право зайняти місце в автобусі згідно придбаного квитка. Також вона підтвердила, що інформація про ЧАС придбання квитків є, незважаючи на те, що водій говорив протилежне. Загалом довелось дзвонити кілька разів, і доводити своє право їхати в тому автобусі на який купувала квитки. Хіба не абсурд? Лише коли я наголосила, що вимагаю грошову компенсацію за незручності і залишу негативні відгуки - диспетчер почала вирішувати це питання. В один з наступних дзвінків мене запевнили, що я таки залишаюсь в автобусі на який придбала квитки. На свої місця ми сіли коли в мене сіпалось око і починали тремтіти руки. Так розлого все описала, щоб інші подорожні були уважними і мали змогу відстояти своє право на отримання оплаченої послуги, а перевізники переглянули свою політику надання послуг (як мінімум слідкувати за кількістю проданих квитків, а в ідеалі продавати квиток з вказаним місцем).






